Курсові роботи з кримінального процесу

Публічність та диспозитивність в українському кримінальному судочинстві

Теоретичні засади дослідження принципів публічності та диспозитивності в українському кримінальному судочинстві. Поняття і головні характеристики принципів права. Поняття та система принципів кримінального процесу. Аналіз особливостей принципів публічності та диспозитивності в українському кримінальному судочинстві. Принцип публічності в кримінальному процесі. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі.

АБОРИГЕНЫ

- коренные обитатели какой-либо территории, страны. В современном праве под А. понимаются обычно коренные народы (этнические группы) некоторых развитых и развивающихся стран, сохранившие первобытно-общинный образ жизни (американские индейцы, эскимосы, новозеландские маори и др.). Ввиду крайней отсталости А. не могут адаптироваться, поэтому закон предусматривает для них особый правовой статус, исходящий из традиционного уклада А. Этот статус предполагает обычно создание специальных резерваций, освобождение их от общегражданских обязанностей (уплата налогов, воинская служба), признание традиционных институтов самоуправления (советы вождей и т. п.) и обычаев, а также традиционных форм природопользования и промысла (охота, рыболовство и т. д.). В настоящее время наиболее развитое законодательство об А. имеют США, Канада, Австралия, Новая Зеландия, Бразилия, Парагвай, Индия. В некоторых из них статус А. закреплен конституцией. В РФ также законодательно закреплен особый правовой статус коренных малочисленных народов.

Источник - legaldictionary.ru

В процесі дослідження обставин кримінальної справи прокурор може прийти до висновку про відсутність підстав для затвердження обвинувального висновку і збудження державного звинувачення В таких випадках виникають питання про долю слідчого звинувачення, відображеного в обвинувальному висновку і кримінальної справи в цілому Якщо затвердження обвинувального висновку і збудження державного звинувачення неможливі з огляду на те, що один з обвинувачених привернутий до справи незаконно або одне із звинувачень, пред'явлене кому-небудь з них, не підтверджується матеріалами справи, то в повній відповідності із ст. 229 УПК, прокурор повинен припинити звинувачення відносно незаконного привернутого як звинувачена особа в тій частині звинувачення, яка не обгрунтована доказами. Залежно від характеру кримінальної справи, результатів здійснюваної по ньому пізнавальної діяльності, припинення звинувачення може усувати все виробництво у справі або ж спричиняти за собою такі наслідки лише в отношенії особи, привернутої як обвинуваченого, не перешкоджаючи продовженню карно-процесуальної діяльності особи, ведучого процес У зв'язку з цим виникає практична необхідність чіткого розмежування взаємозв'язаних і в, той же час, що володіють певною самостійністю таких інститутів кримінального процесу, як припинення звинувачення, звинувачувальній діяльності або функції звинувачення і припинення кримінальної справи За об'ємом виробництва припинення процесу у конкретній справі може бути повним і частковим. Повне припинення відноситься до звинувачення, що розглядається в матеріально-правовому аспекті; до діяльності обвинувача, в якій звинувачення реалізується (карно-процесуальний аспект звинувачення, або кримінальне переслідування як звинувачувальна діяльність, здійснювана відносно конкретної особи); до виробництва в цілому.
Виправдання, незалежно від його підстав і мотивів, в усякому разі означає визнання підсудного невинним і вабить обов'язок суду і інших органів забезпечити йому відшкодування моральної і матеріальної шкоди.

Курсові роботи з кримінального процесу