Курсові роботи з кримінального процесу

Кримінально-процесуальна відповідальність

Місце кримінально-процесуальної відповідальності в системі юридичної відповідальності. Юридична відповідальність: поняття та система. Поняття, ознаки та значення кримінально-процесуальної відповідальності. Підстава кримінально-процесуальної відповідальності. Визначення та характеристика заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Система заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Характеристика окремих заходів кримінально-процесуальної відповідальності.

ВЕРСИЯ

(позднелат. versio - видоизменение, поворот) - предположение, гипотеза; в следственной и судебной деятельности - предположение следователя или суда о наличии или отсутствии событий или фактов из числа имеющих значение для правильного разрешения дела, основанное на доказательствах и других фактических материалах конкретного уголовного дела и построенное с учетом опыта расследования аналогичных дел, а т.ж. возможное объяснение их возникновения и характера. В. является разновидностью гипотезы. Следственные и судебные В. делятся на общие и частные Общая В относится к предмету доказывания по уголовному делу в целом и содержит предположение о наличии (отсутствии) события преступления и о виновных лицах Частная В. относится к отдельным сторонам и элементам предмета доказывания, содержит предположение об отдельных сторонах исследуемого события (мотиве преступления, его месте, времени, орудии и т.д.).

Источник - legaldictionary.ru

Злочин в цьому сенсі припускає вільну зовнішню дію або бездіяльність, що порушує правовий устрій. Тяжкість злочину залежить від ступеня небезпеки його для існуючого правового ладу (576). З поняття злочину повинне бути виключене порушення належного в сенсі етичному (577). Якщо цього не зробити, то відкривається легка можливість для спритного тирана лагодити всякі муки громадянам (578). Та і крім того, кримінально-правова охорона не пристосована для корисної служби на варті моральності. Нормам останньою відповідають інші способи захисту, а не загроза покаранням (579). З області злочинного повинно виключити і сферу гріха. Якщо гріховна дія, що не порушує відкрито права інших, ототожнювати із злочинним, то громадяни, зневірившись у вільній оцінці, спонукатимуть до дій тільки страхом покарання. Це поведе, у свою чергу, до повного поневолення думки, що не відповідає гідності людини і згубно для загального блага. Взагалі, думає К. Пауловіч, поняття злочинного доцільно обмежити тільки діями, що відкрито загрожують суспільству небезпекою. Решта всієї ж області їх повинна бути представлена свободі і совісті кожного, і законодавцеві краще всього розглядати такі дії, як святилище, якого не повинно стосуватися (580).
Обличчя, яке в рамках діяльності релігійного або суспільного об'єднання спонукає іншого до скоєння злочину, повинне нести відповідальність не тільки по ст. 239 УК, але і за підбурювання до скоєння конкретного злочину.

Курсові роботи з кримінального процесу